Меріліса ВІЛ 1-2 Ген 3 це набір імуноферментного аналізу для якісного виявлення антитіл до вірусу імунодефіциту людини типу 1 (ВІЛ-1) та типу 2 (ВІЛ-2) у сироватці та плазмі крові медичними працівниками.
Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) викликається двома видами вірусу імунодефіциту людини, ВІЛ-1 та ВІЛ-2. Передача інфекції відбувається головним чином шляхом впливу певних інфікованих рідин організму напр., крові та продуктів крові, генітальних виділень тощо та трансплацентарним шляхом. Відомо про зараження ВІЛ-1 у всьому світі; проте зараження ВІЛ-2 відбувається в основному в Західній Африці та деяких європейських країнах. Обидва ці віруси виявляють значну антигенну перехресну реакційну здатність у своїх основних білках, але глікопротеїни оболонки є
найменш перехресно-реактивними. Виявлення антитіл проти білків оболонки обох вірусів забезпечує виявлення антитіл проти них після зараження. Найбільш рання специфічна відповідь на антитіла після зараження ВІЛ це імуноглобуліни М (IgM) з подальшим переходом на імуноглобуліни G (IgG). Максимальна чутливість для виявлення анти-HlV сероконверсії досягається за допомогою аналізів, які реагують як на lgM, так і на lgG Отже, Меріліса ВІЛ 1-2 Ген 3 виявляє lgG, lgM та додатково lgA в глікопротеїнах оболонки ВІЛ-1 та ВІЛ-2. Отже, потенційно інфекційні зразки сироватки крові, ЕДТА плазми або цитратної плазми можуть бути проаналізовані.